Пожежник або червоний директор. Як оцінити топ-менеджера
3 Вересня, 2019 1:22 pm
Денис Денисенко, СЕO Productoff eCompany, випускник MBA Единбурзької бізнес-школи. Стаття за матеріалами авторської колонки на НВ. Бізнес.
В Україні частіше зустрічається кризовий менеджмент. А більшість – взагалі пожежники.
Колись у мене був один співробітник, з яким в певний момент ми припинили працювати. Коли він йшов, був незадоволений – ініціатором розриву був я. І він сказав мені: «Ти ніколи не можеш випустити нічого зі своїх рук. Хочеш тримати руку на пульсі в усіх напрямках діяльності компанії ». А я відповів: «Так, саме цього я і домагаюся».
Універсальний герой
Років десять тому почалася смислова інтерпретація ролі менеджера. Якщо раніше менеджер розглядався виключно з позиції комунікатора, управлінця, то сьогодні менеджер вже стає мультидисциплінарним фахівцем. Ефективний менеджер повинен розбиратися у фінансах, HR, бути стратегом, людиною, який розуміє технологію, який знається на новаціях.
В Україні, на мою думку, трохи перевернутий підхід до цільової орієнтації ТОПів. Ми звикли вважати, що у топ-менеджера повинна бути спеціалізація в якійсь сфері. Насправді ефективний і професійний менеджер не вимагає цього. Йому досить 2-3 місяців адаптації для того, щоб зрозуміти роботу всього механізму.
Спадщина "червоних" директорів
Керівники кажуть, що будуть працювати зі стратегією, спілкуватися з акціонерами, розрізати стрічки і все – такий підхід в минулому. Сьогодні менеджер готовий стати за прилавок, провести день на складі або посидіти в бухгалтерії. Це потрібно, щоб зрозуміти процеси, побачити проблеми та вирішити їх. Це, звичайно, не скасовує стратегічну роботу, комунікацію з акціонерами, споживачами і т.д.
При цьому без делегування працювати не вийде. А питання делегування завжди дуже щільно пов’язане з питанням контролю та моніторингу. В ідеалі – система повинна бути побудована таким чином, щоб саму себе контролювати. І делегування не виключає того, що ви повинні знати питання. Але не тільки з позиції зверху, а й збоку, знизу – з усіх боків.
Ще коли я був студентом, навчався в Донецьку, у нас був предмет, який багато хто вважав непотрібним – система технологій. Ми вивчали його 4 семестри. І протягом кожного заглиблювалися то в технології сільського господарства, то шахти, то металургії, а потім – хімічної промисловості.
Особисто мені ці знання в житті дуже допомогли. Наприклад, тому що я розумів, як виходить бензин з нафти або який виробничий цикл в сільському господарстві, як його треба фінансувати. Була б зараз можливість – повернувся б назад і ще більше вивчав різні технології.
Як оцінювати менеджера?
Просто. Є два типи управління: перший тип – націлений на результат, другий – на підтримку компанії. Перший підхід ближче до кризового менеджменту: є мета і її потрібно досягти. Якщо менеджеру вдалося, він ефективний. У другому випадку можна привести аналогію з машиною. Машина їде і їде добре. Від менеджера потрібно це підтримувати.
У нас в Україні частіше зустрічається кризовий менеджмент. А більшість – взагалі пожежники. Образ класичного українського менеджера в принципі еволюціонував – помінялися автомобілі, годинник на руці, костюми. Але в умах цієї еволюції не відбулося. Ми як боролися з пожежею, так і продовжуємо це робити. А прогресивний менеджмент – проактивний. Це коли ми намагаємося побудувати систему таким чином, щоб пожеж уникати, а не гасити за фактом.
Що робити, щоб стати менеджером?
Спочатку здобути освіту бакалавра. Далі – займатися своїми проектами кілька років. А після – піти на ступінь магістра. Моя особиста думка – бізнес-школа та МВА не завадить. Чи буде вона визначає? Не завжди. Ми можемо зустріти багато ТОПів, які не мають освіти. Генрі Форд, наприклад. Але це було колись. А живемо ми для майбутнього. Невже ви такий дурний, що не можете отримати MBA? Будь-яку людину таке питання має поставити перед викликом.
Плюс бізнес-освіти в тому, що МВА в Единбурзькій бізнес-школі дозволило мені все розкласти по поличках. Після нього я зрозумів: 99% рішень і дій менеджера описані в підручниках. Винайти колесо можливо тільки на 1%. Але в бізнес-школах потрібно припиняти навчати на прикладі успішних кейсів, а звертати увагу на «фейли». Адже успіх індивідуальний, а помилки – типові.
Ні у кого на стартовій позиції немає досвіду. Ми всі однакові. Тільки старання, бажання, працьовитість винагороджується в цьому світі. І це всього лише 50%. Решта – воля небес, випадку або удачі.
Гарного менеджера створюють його здібності, навички та досвід. Але навіть якщо ви не володієте якимись специфічними унікальними здібностями – це не зачиняє перед вами двері.
Хочете зрозуміти, чому люди поводяться певним чином в організаціях?
Запрошуємо на курс “Управління людьми, процесами та організацією” 
Единбурзької бізнес-школи. Дізнайтеся, що мотивує співробітників, як розвивати та керувати ефективними командами в різних умовах, як розробити ефективну структуру, як сприяти організаційним змінам тощо. Більше про курс >
Единбурзької бізнес-школи. Дізнайтеся, що мотивує співробітників, як розвивати та керувати ефективними командами в різних умовах, як розробити ефективну структуру, як сприяти організаційним змінам тощо. Більше про курс 
Командна гра?
Роль команди в бізнесі – одна із самих основних. Щоб ми не робили, без команди однодумців нічого не вийде. Команда при цьому повинна бути свого роду мафією, пов’язаною спільною метою. Тому як команда може виступити драйвером проекту, а може зруйнувати його на частини. В моїй життєвій практиці було все.
У будь-якому бізнесі є роль лідера. Слід лідера ми відчуваємо, наприклад, в компанії Apple. Стіва Джобса немає, але духовно він натхненник та ідеолог компанії по сьогоднішній день.
Роль лідера та як розвинути лідерські навички та підходи студенти МВА розглядають на курсі “Лідерство: теорія та практика”. Дізнайтеся більше про курс >
Філософське питання
Не всі люди можуть бути ТОПами. І найбільша перешкода – невидима – це рівень відповідальності, яку людина готова взяти на себе. Тому я вважаю, що справжній менеджер – це перш за все підприємець, готовий ризикувати всім.
Сьогодні емпатія і емоційний інтелект виходять на перший план. Одна причина – їх не замінить штучний інтелект. Те, що завтра нас замінять роботи, і багато людей залишаться на вулиці – це скоріше за все правда. Але ніхто не замінить управлінських рішень, які пов’язані з конкретною компанією. Ми не можемо прописати всі процеси і алгоритми. Залишається рішення менеджера, він і несе за нього відповідальність. А також ТОПи будуть потрібні тому, що робота менеджера – це ще і фантазія. Ти постійно щось придумуєш.
Який би проект ви не намагалися реалізувати – завжди зіткнетеся з невдачею. Не буває прямого шляху до успіху. Бар’єри потрібно буде долати з втратами: моральними, фізичними, фінансовими. У таких ситуаціях без віри обійтися неможливо. Взагалі філософія сьогоднішнього менеджменту говорить: «Гармонія хаосу і є порядок».