Економічний розвиток України в сучасних умовах

7 Січня, 2020 5:24 pm

Андрій Ставицький – тьютор  курсу “Економіка для бізнес-цілей” програми МBA Единбурзької бізнес-школи в Україні, д.е.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченк

Україна вже декілька десятирічь не може виробити єдину економічну політику, яка б впроваджувалося довгий період часу. Дійсно, майже кожний новий уряд декларує зовсім нові цілі для забезпечення економічного розвитку. Не дивно, що формування урядів відбувалося майже завжди з урахуванням тих чи інших інтересів, призваних забезпечити найбільше сприяння або певним підприємствам, або галузям економіки. Результати такої політики доволі відомі: Україна займає традиційно останнє місце в Європі за рівнем заробітної плати та рівнем життя населення. Чого ж очікувати нашій країні?

Виробництво товарів та послуг – один із головних показників економічних результатів в країні. Проте далі виникає питання, ким все те, що випускається в рамках економіки держави, має споживатися? Як відомо, загальний випуск ділиться на декілька категорій:

  1. споживання звичайних людей
  2. загальні інвестиції, які йдуть на відкриття нових підприємств та модернізацію існуючих
  3. державні видатки, що мають на меті забезпечити розвиток інфраструктури, військовий та соціальний захист населення
  4. чистий експорт товарів та послуг (різниця між загальним експортом та загальним імпортом).

У сучасному світі всі ці компоненти дуже тісно переплітаються, що пов’язано зі значною залежністю між макроекономічними змінними. Якщо за радянських часів основний акцент робився на державних видатках, інвестиціях у підприємства певного типу, то після формування незалежної України була обрана експортна модель економіки. Вона передбачала розвиток експортних галузей економіки, зростання яких мало стати локомотивом для інших сфер.

В кінці 90-х років вдалося стабілізувати економіку на основі цієї моделі, маючи перевищення експорту над імпортом, що з одного боку дозволяло підтримувати задовільний стан золотовалютних резервів та більш-менш стабільну валюту, однак суттєво збільшувало інфляцію. Тримати стабільну гривню в умовах постійного інфляційного тиску було надзвичайно складно, а тому логічним продовженням моделі стали валютні кризи та девальвація валюти 1998, 2008 років. Чергова девальвація мала пройти у 2013 році, але уряд тоді не наважився на неї, що призвело до достатньо важких наслідків у 2014 році, коли її довелося проводити в умовах війни та втрати майже п’ятої частини промисловості.

Події того часу змусили раз і назавжди відмовитися від економічної моделі, що орієнтована на експорт продукції, а значить, і від захисту окремих галузей чи підприємств. Очевидно, що перехід до режиму інфляційного таргетування у 2014 році закріпив іншу парадигму, за якої валютний курс є таким, що балансує вхідні та вихідні фінансові потоки. Не можна сказати, що перехід був легким, але на сьогодні можна стверджувати, що він закінчений і відмови від нього не буде. Така ситуація призвела до цікавого наслідку: за умов постійного зниження інфляції, обмежувальної монетарної політики доходність активів у національній валюті стала суттєво привабливішою у порівнянні з іноземними активами, що сприяло залученню значних інвестицій до нашої країни. В першу чергу вони були направлені на найбільш безризикові операції – купівлю облігацій внутрішньої державної позики. За 2019 рік було куплено ОВДП більше, ніж на 4 млрд. дол. США. Однак це не означає, що йдеться лише про спекулятивні капітали. Так само здійснювалися інвестиції у виробництво та будівництво, про що свідчить стан платіжного балансу України. Також важливу роль у надходженні валюти до країни відіграли перекази від заробітчан на суму близько 12 млрд. дол. США.

В таких умовах відбулася неймовірна ревальвація гривні. Однак слід розуміти, що і в цієї моделі є свої слабкі місця. Зокрема, приплив спекулятивних інвестицій призвів вже до суттєвого падіння доходності облігацій внутрішньої державної позики, що зменшує зацікавленість у їх купівлі. Очевидно, що наразі тенденція збережеться, але падіння ставок нижче 6-8% в залежності від різних умов фактично зупинить новий притік валюти. В свою чергу, зростання купівельної спроможності громадян через подорожчання гривні зменшить трудову міграцію, що не дозолить розраховувати на додаткові валютні кошти від закордонних переказів. Нарешті, інвестиції у підприємства залишаться єдиним джерелом зростання за рахунок фокусування на загальних інвестиціях. Звичайно, і уряд, і НБУ наразі розглядають ризики зовнішніх потрясінь, що можуть різко обмежити приплив нових інвестицій, однак, за умови стабільності на світових ринках, чинна модель буде ще панівною.

Однак це все буде лише підводити до необхідності до переходу до іншої моделі, а саме стимулювання споживання всередині країни, оскільки тільки цей ресурс може дати можливість як довгострокового, так і стабільного зростання, фактично, не залежного від зовнішніх чинників.  Це вимагає побудови людиноцентричної моделі розвитку, за якої кожна особа є найбільшою цінністю для економіки. Очевидно, що якість людського капіталу буде відігравати першорядну роль у новій економіці, він буде головним фактором зростання економічного добробуту. При цьому буде відбуватися суттєва переорієнтація ролі людини у виробництві товарів та послуг. Оскільки заробітні плати повинні будуть зростати, то підприємцям на певному етапі стане вигідніше замінювати низько-кваліфіковану працю роботами чи автоматами, переводити частину чи всю діяльність до IT-обробки, що призведе до можливого безробіття серед саме малоосвічених верств. Цей процес насправді буде достатньо швидкий і пройде протягом 10-20 років.  

Майже повсюди буде впроваджена концепція Індустрії 4.0. В таких умовах зростатиме попит на реальну освіту, яку забезпечує концепція інноваційного університету 4.0, боротьби за якість, а не масовість освіти.

____________________

Студенти Единбурзької бізнес-школи вивчають економічні закони на курсі “Економіка для бізнес-цілей”. Ігноруючи ці закони, не вдасться спрогнозувати зміни на ринку, оцінити сили конкурентів, буде важко ефективно розподілити ресурси.  

Курс розраховано на топ-менеджерів та СEO. Матеріали розроблено міжнародними спеціалістами та вивчаються студентами МВА-програми британського університету Геріот-Ватт по всьому світу.

Хочете почати з іншого курсу?

Разом з вами ми складемо ваш особистий навчальний план. 

Контакти: info@britishmba.in.ua або +38 044 2211771