Від системної мудрості до культурної компетентності. 7 навичок лідера майбутнього.

Квітень 19, 2021 10:32 pm

Проф.Наталія Кривда, академічна директорка та радниця Edinburgh business School на платформі House of Knowledge та тьюторка програми  для управлінців та топ-менеджерів “Лідерство: теорія та практика”

У підготовці статті для Huxley про 7 навичок лідера майбутнього, захопилася темою та розширила її. Тож, пропоную разом порефлексувати над тим, ким же має бути лідер майбутнього та які в нього мають бути основні компетенції.

Ви знаєте, що відбувається на перетинах? Те, що називають «ефектом Медічі»: італійські герцоги Медичі залучали талановитих людей з самих різних областей і культур і спонукали художників і вчених вступити в контакт одне з одним, обмінюватися ідеями, завдяки цьому – зробити гігантський стрибок у творчості та інноваціях. На глобальних перетинах виникає Ренесанс. Сьогодні найбільш революційні відкриття відбуваються на стиках різних наук і креативних практик, раціонального і ірраціонального. Настає глобальна інформаційна прозорість, метафоричне «нове середньовіччя», де всі про всіх все знають, спілкуються, використовують досвід одне одного в режимі вільного доступу. Успішно ростуть гібридні організації і колабораційні платформи, а внутрішньо-і міжкорпоративні мембрани стають проникними. Чи помічаєте, що мережі і команди з органічним дизайном перемагають?

Чому я вирішила почати з цього? Мій професійний та особистісний розвиток відкриває переді мною безліч таких перетинів, і я хотіла б зупинитися на конкретному, пов’язаному з лідерством. Спілкуючись з молодими філософами, культурологами, політологами – студентами, магістрами, докторантами філософського, спостерігаючи за молодими лідерами ветеранських рухів, дискутуючи з топ-менеджерами великих підприємств під час навчання на британській програмі MBA, уважно аналізуючи поведінку державних і публічних осіб, мені цікаво спостерігати і аналізувати, як потенційні і діючі лідери мислять, як приймають рішення, які навички затребувані не тільки для створення стійких бізнесів, а й для того, щоби впоратися з викликами будь-якого масштабу.

За методом «5 чому», через поступові запитання від прояву проблеми через кілька рівнів абстракцій до її першопричини, я пробую аналізувати, які критично важливі навички дозволяють створювати лідерський досвід в крос-функціональному та крос-культурному практичному полі. Я думаю, що ці навички та інтелектуальні звички стануть в нагоді всім лідерам і сьогодні, і в доступному для огляду майбутньому.

Системна мудрість. Цей термін передбачає, що керівник вміє породжувати мудрість і «витягати змісти» з розрізненої і, очевидно, не пов’язаної між собою інформації. Він вміє дивитися і бачити “крізь системи”, не концентруючись на ближньому плані, але бачити дальній горизонт. Згадайте ефект фокусування зору – дивлячись у вікно, ви можете зосередитися на плямах і відблисках на самому склі, а можете дивитися вдалину.

Справжня мудрість має на увазі також вміння отримувати такі смисли, які були б прийнятні з точки зору соціальної ціни і наслідків для різних стейкхолдерів. На практиці це означає, що сьогодні не можна будувати бізнес, переслідуючи тільки одну мету – отримання прибутку. Компанія повинна зважати на інтереси місцевих громад, власних команд, екологічні та соціальні виклики.

Тому топ-менеджери, які вміють бачити крізь жорсткі системи, знаходити мудрість, інтегрувати інформацію і приймати зважені рішення, будуть особливо цінні в найближчому майбутньому.

Критичне мислення. Тут, у першу чергу, мається на увазі здатність аналізувати і виносити обґрунтовані судження, що вимагає звички до фактчекінгу, вимагає вміння працювати з різними джерелами інформації і має на увазі сформовану здатність до абстрагування та синтезу. Також важливо розрізняти суб’єктивну і об’єктивну сутність знання. Ця якість майбутнього буде цінною для всіх: починаючи від школярів і закінчуючи лідерами країн.

Українці в своїй більшості, мені здається, не схильні до такої аналітики та часто недооцінюють силу критичного мислення, так як виховувалися в тоталітарних освітніх системах. У такому дискурсі існували тільки однозначні рішення, пошук і самостійність спинялися, а відповіді були від початку закладені в питанні.

У наступному десятилітті схильність до запитування, вміння ставити правильні (продуктивні) питання, що ведуть до істинних і прийнятних відповідей буде цінуватися, як ніколи.

Емоційний інтелект і емпатія. Про ці навички говорять багато і повсюдно, але варто пам’ятати про один важливий аспект. Уміння розуміти власні почуття і почуття інших людей – тільки половина успіху. Необхідно також вибудовувати адекватний зворотній зв’язок, який би включав нові практики комунікації і партнерства. Особливо цінною, як мені здається, є здатність змінюватися – без готовності змінювати власну поведінку, емпатія та розуміння, в якійсь мірі, безглузді, бо не ведуть до результатів.

Цілісність (integrity). На відміну від вищезгаданих якостей, цілісність непросто виростити і закласти, вшити в освітні моделі. Це певна категорична чесність по відношенню до зовнішнього і внутрішнього світу, дотримувана послідовність у тому, що лідер говорить, думає, робить. Ця якість часто зустрічається серед представників молодого покоління – вони власним прикладом показують, що готові відстоювати свої світоглядні принципи і жити відповідно до них, навіть якщо потрібно буде заплатити високу особисту ціну. Екологічний активізм, зважена споживацька поведінка, цінності сталого розвитку спільнот – переконання покоління Z, хіба не це ми спостерігаємо?

Коли критичну масу в суспільстві набере співтовариство людей з внутрішньої цілісністю – відбудуться прориви в розробці сценаріїв щодо подолання глобальних криз. Чому? Складно впоратися з глибокими кризами світового масштабу, якщо не вийшло побороти світоглядні суперечності або неузгодженість всередині себе. Розвиток integrity буде обов’язковою вимогою до всіх, хто захоче запропонувати антикризові кроки, пов’язані з подоланням екологічної катастрофи і розвитком цивілізації.

Технологічні компетенції. Не володіючи високим рівнем технологічної компетентності, керівник будь-якого рівня погано справляється з роллю лідера в будь-якому бізнесі. Розуміння технологій, вміння працювати з big data, автоматизація ключових бізнес-процесів – це те, що робить компанію і суспільство зокрема в цілому більш ефективними і інноваційними. Зворотною стороною процесу і серйозною небезпекою може стати дегуманізація людей, процесів і спільнот, але тут на авансцену виходять філософія, культура, якісна освіта, гуманітарні та гуманістичні практики, покликані не дати людству скотитися в прірву «цифрового варварства».

Уміння побудувати ненасильницьку комунікацію. Мова ворожнечі, насильства, гендерної нерівності, расової ненависті поступово повинна йти в минуле, але, як свідчать події цього літа, вона все ще активно чинить опір. Очевидно, і кожному з нас, і лідерам, і всій світовій спільноті доведеться здійснити глибокі рефлексії з приводу обраних\існуючих форм протистояння расовому, релігійному чи гендерному насильству. Грамотне лідерське протистояння мові ненависті на всіх рівнях – побутовому, громадському або політичному – буде актуально для лідерів будь-яких індустрій і спільнот.

І останнє, але не менш важливе – культурна компетентність. Розуміння культурних і мистецьких процесів як у світі, так і у своїй країні, буде затребуваною якістю серед лідерів.

Ця навичка має 2 конотації. З одного боку, під нею мають на увазі здатність адаптації в різних культурах (так звана cultural quotient). Без неї всі лідери схильні до дзеркального відображення, що знижує здатність успішно взаємодіяти в будь-якому середовищі. З іншого боку, за часів непростих рішень варто пам’ятати, що наука і мистецтво говорять про одне й те ж, просто використовують різні мови. Ця сторона культурної компетентності особистості народжує впевненість, що там, де раціональність зазнає поразки, культура, мистецтво, художні практики можуть досягти значно більших успіхів.

Виграють підприємці, які навчилися працювати з символічним капіталом власної країни, компанії, команди і перетворюють такий символічний капітал в важливу складову ідентичності. Додам, що останнім часом дуже цікавою для мене темою є розвиток концепції культурного інтелекту (Сultural Intelligence (CQ), який все більше претендує на роль ціннісної та інтелектуальної рамки для лідерства – Cultural Intelligence Framework for leadership.

Актуальною і важливою задачею сьогодні виступає формування власної філософії лідерства, для якої зазначені вище лідерські компетенції і навички служать інструментальної основною. Мабуть, лідерство – це не про те, щоб миттєво приймати «правильні» рішення, лідерство – про те, як приймати послідовні рішення на основі обґрунтованих суджень, навіть якщо контекст, завдання і культура постійно змінюється під впливом зовнішнього середовища.

Доосмислити лідерство та розробити стратегію власного лідерства можна на британській програмі “Лідерство: теорія та практика” Единбурзької бізнес-школи, університет Геріот-Ватт.  Тьюторка курсу – проф.Наталія Кривда. 

Програма ”Лідерство теорія та практика” змінить ваш підхід до ведення бізнесу та підхід до лідерства. Ви зможете вдосконалити власні можливості вирішувати найскладніші стратегічні завдання вашої організації, керувати з більшою впевненістю та надихати на результати на всіх рівнях та у будь-яких компаніях та командах.

Досвід працівника. Практичні рекомендації

Employee Experience Management. Як спроєктувати досвід працівника з метою покращення культури організації та підвищення продуктивності?

Що таке Employee Experience Management. Як спроєктувати досвід працівника з метою покращення культури організації та підвищення продуктивності? Які ключові етапи життєвого циклу працівника? Практичні рекомендації та інструменти для HR-менеджерів, СEO та директорів.
Читати далі »
Skills of modern top managers and leaders

Вміння “прозирати крізь системи” – чому сьогодні потрібно вчитися сучасним топменеджерам та лідерам

Одна із ключових навичок сучасного лідера та топменеджера — це вміння формувати власний освітній універсум. Хороша бізнес-освіта спрямована на осмислення складної реальності й інструментальне озброєння, виховання звички аналізувати відкриті виклики та обирати (або самостійно створювати) методики та інструменти, що будуть адекватними даній ситуації. Саме таке навчання для керівників пропонує Единбурзька бізнес-школа на програмі МБА в Україні.
Читати далі »

Як світова пандемія вплинула на роботу юридичних компаній в Україні

Світова пандемія вплинула на роботу юридичних компаній в Україні. Як юридичні компанії переживають кризу читайте в блозі юриста та адвоката Яніни Волосної, випускниці програми МБА Единбурзької бізнес-школи.
Читати далі »

“На руку”: Як підприємство з виробництва антисептиків відреагувало на кризу та до чого тут HR-менеджмент

На початку 2020 року згідно з дослідженнями попит на антисептики та дезинфікуючі засоби зріс на 10000 % у зв’язку з коронакризою. Що допомогло українському виробнику антисептичних засобів відреагувати на зростаючий попит найбільш ефективно розповідає Олександр Здрак, директор з розвитку ТМ Manorm, випускник МВА-програми Единбурзької бізнес-школи. Цікавий досвід як коронавірус перевернув роботу компанії і що допомогло підготувати виробництво до великих викликів одному з лідируючих брендів з виробництва антисептичних засобів.
Читати далі »

Книги з проєктного менеджменту, які варто перечитувати час від часу – добірка Сергія Гвоздьова, тьютора курсу Управління проєктами Единбурзької бізнес-школи

Добірка книг з проєктного менеджменту 2021. Рекомендації спеціаліста з управління проєктами Сергія Гвоздьова, тьютора Единбурзької бізнес-школи в Україні.
Читати далі »

Поведінкова економіка, байка про бджіл, економічні гангстери – що рекомендує до читання тьютор курсу Економіка для бізнесу Единбурзької бізнес-школи

Доктор економічних наук, тьютор курсу “Економіка для бізнесу” МВА Единбурзької бізнес-школи рекомендує класичні та сучасні книги, які допоможуть скласти уявлення про різні області економіки та економічної поведінки.
Читати далі »