Тренди та підходи великих корпорацій

Травень 13, 2020 8:34 pm

Анна Кузьменко, One Data Manager в Japan Tabaco International, випускниця програми МBA Единбурзької бізнес-школи. За матеріалами авторської статті для порталу Новое Время. Бизнес. 

Людей необхідно звільнити від виконання рутинної роботи, аби дати їм можливість шукати нестандартні підходи та приймати самостійні рішення.

Якщо зараз нашвидкуруч порахувати, скільки часу працівники досі займаються рутинною роботою, то простіше було б інвестувати гроші в проєкт щодо автоматизації і вивільнити час працівників на дійсно важливі проєкти.

Світ набирає максимальних темпів розвитку і одночасно перебуває у стані так званого VUCA (volatility, uncertainty, complexity and ambiguity), так і кожна сфера життя, країни, економіки чи будь-яка інша має підлаштуватися під ці темпи та умови.

То ж як можна найшвидше и найефективніше використати нові можливості?

Придивитися до ІТ-рішень та продуктів, які компанія сама може розробити. Корпорація всередині себе має стати споживачем своїх ІТ-послуг чи продуктів, аби успішно розвиватись і продавати рішення назовні. Проте, кожне внутрішнє замовлення для ІТ-спеціалістів має бути максимально конкретним і виписаним під певні задачі, бізнес-кейси. В той же час ІТ-відділ має оперативно відповідати на виклики чи задачі зі сторони бізнесу, бути гнучким при розробці рішень і стати бізнес-партнером, а не тільки виконавцем. Так зароджується синергія.

 

Machine-learning, design-thinking та ризик

Як зорієнтуватись у трендах та не пропустити нові можливості? Зараз дуже важко уявити обробку даних без машинного навчання. В найближчій перспективі воно стане дуже затребуваним, бо насправді, як не крути, людина не може уважно проаналізувати великі обсяги даних, швидко виокремити похибки та розпізнати нові тренди, що тільки зароджуються.

Сьогодні можна використовувати predictive analysis, тобто не просто зібрати багато даних в один документ, але й структурувати та гармонізувати їх так, аби на їх основі можно було б віднайти приховані та не дуже явні на перший погляд взаємозв’язки, які допоможуть спрогнозувати розвиток індустрії та компанії. В нашому бізнесі це особливо актуально, бо тут дуже великий обсяг та складність даних з високою гранулярністю, тобто існує безліч видів сигарет, що різняться смаком, маркою тютюну, дизайном пачки, тощо. А з появою та розвитком електроних сигарет, тютюновий ринок перестав бути традиційним і передбачуваним і саме тому настав час більш скрупульозно вивчати та сегментувати ринок. Саме predictive analysis показує, в яких точках дані перетинаються та сигналізують про тренди, — що дозволяє на основі цього робити висновок щодо майбутнього.

Отже ви вже виокремили тренди і тепер постає питання, на який зробити ставку, куди направити ресурси, щоб отримати 100% результат. Тому в нагоді стає інша чудова можливість, яку зараз нам дарує світ.

Це design thinking. Дуже гнучкий підхід до роботи, коли ти можеш створити продукт, протестувати його на невеликій аудиторії, взяти до уваги недоліки, зробити висновки і працювати далі. Не варто витрачати час на створення ідеального продукту, адже, коли він вийде на ринок — тренди ринку та і сам ринок може змінитись таким чином, що продукт вже перестає відповідати новим потребам. Більш безпечним виглядає підхід, згідно якого створюються прототипи і в реальному часі тестуються на ринку. Схожий процес налаштований уже в ІТ-компаніях, — вони збирають дані протягом двох тижнів, переглядають їх, знаходять похибки, виправляють і рухаються до нових цілей. Зокрема, даний підхід вчить, що не треба шукати винних, треба проаналізувати недоліки та швиденько виправити помилку. Саме ось цей частий перегляд своїх прототипів дає можливість отримати більш оперативний зворотній зв’язок від споживача та ринку без надмірних витрат своїх же ресурсів. Це і є шлях до ідеального продукту, який буде на часі.

Інше, що проявляється у цьому підході до роботи, — це ризик. Великі корпорації, на жаль, не готові приймати дійсно ризикові рішення, що значно обмежує рух до створення того найідеальнішого продукту за допомогою методу design thinking. Тому, аби подолати, супротив ризику і створити дійсно start-up атмосферу навіть у великих корпораціях, практикують святкування провалів (сеlebrate the failure)Адже багато чого можна навчитись не лише з успішних проектів, а й з невдалих починань. І ще під великим питанням, який досвід буде більш актуальним.

Сухі цифри нікого не цікавлять

Як і український бізнес, іноземний налаштований на результат. Їм важливо ставити задачі, виконувати їх, досягати показників і знати, як удосконалити роботу в подальшому. Для цього існує аналітика, яка у класичному вигляді із сухими фактами та цифрами вже зараз стрімко відходить у минуле. Майбутнє за «сторітелінгом».

Цей тренд увірвався навіть у традиційний та консервативний бізнес. Для того, щоб справді чітко окреслити стратегічні цілі проєкту чи компанії, недостатньо надати цифри та визначити певні KPI. Сьогодні хочуть почути історію за цими цифрами, тому якщо раніше популярними були графіки, з яких тобі більш-менш стає зрозумілим, як має рухатися компанія, то зараз це інфографіка. При цьому історія має бути загорнута в дуже зручну, зрозумілу та гарно візуалізовану обгортку.

З часом стає все більше даних та інформації, тому важливо виокремлювати дійсно важливі показники, що пояснюють причини і наслідки, пов’язують діаграми та КРІ у історії успіху. Тому зараз дуже багато часу йде на розробку додатків та адаптацію інструментів, якими ми вже користуємось у компанії аби зробити аналітику абсолютно зрозумілою та інтегрованою у повсякденне життя кожного працівника. Без мобільних додатків дуже важко уявити запуск будь-якого продукту, навіть внутрішнього та налаштованого на внутрішніх споживачів всередині корпорації. Зрештою, чим більше працівників розуміють аналітику та стратегію компанії, тим більша ймовірність того, що всі будуть рухатись у правильному напрямку.

Утім, світ змінюється далі, цифрові технології надають нам безліч можливостей і разом з тим ускладнюють пошук тих інструментів, які б стали максимально інтерактивними та змогли передбачити поведінку користувача, зокрема дали б відповіді на питання, про які він ще навіть не встиг подумати.

На чому зосередитись?

З глобальної точки зору, аби розвивати бізнес, треба вивчати контекст: країну, стан її економіки, зокрема особливу увагу слід звертати на індекс купівельної спроможності. Це показник, за допомогою якого можна оцінити, скільки грошей в день (у відсотках від доходу) людина може витратити, аби зрозуміти доцільність інвестування та розвитку напрямків бізнесу.

Але в центрі будь-якого аналізу продукту залишається споживач. Важливо вивчати портрет самого споживача, аби дивитись його очима на тренди, які стають популярними: чи то екологія, чи то правильне харчування. Не менш важливо детально вивчати законодавство, аби орієнтуватися і в особливостях ведення бізнесу, і особливостях виробництва, і специфіці реалізації продукції. Лише на перетині кількох наук/напрямків може з’явитись успішний продукт. Тому досить корисно розвивати в людині дженераліста — того, хто розуміє основи запуску та успішного функціонування кожного напрямку бізнесу і бачить щось нове та більш ефективне на їх перетині.

Більше не потрібно формальностей

В Україні призвичаїлась усталена форма праці вертикального, ієрархічного стилю. Здебільшого це властиво державним структурами чи великим бізнесам: є керівник компанії, у нього заступники, у заступників — керівники департаментів, а у керівників — різного рівня спеціалісти. І так до самого низу. У великих закордонних корпораціях процеси починають працювати по-іншому через горизонтальний менеджмент. І це вражає.

Зазвичай, у великих закордонних корпораціях, аби отримати інформацію для свого проєкту з іншого департаменту чи просто від іншого менеджера, слід просто підійти до цієї людини, щоб поспілкуватися та вирішити у який спосіб слід скооперуватись для нового проєкту чи вирішення чергової задачі. Для цього, наприклад, у нашій компанії існує так званий networking, де можна знайомитися із людьми такого ж рангу, як і ти, чи вищого, та не відчувати при цьому дискомфорту, страху запитати саме те, що важливо для твого проєкту.

Ймовірно, це найбільш разюча відмінність в існуванні компаній. Бо дуже ймовірно, що в більш консервативних компаніях, аби отримати якісь важливі дані, мені б прийшлося звертатися до менеджерів, а тим у свою чергу — до своїх керівників. І ми застрягли б у численних запитах та формальностях. Саме тому іноземці роблять ставку на дружню атмосферу у великих корпораціях, аби будь-який працівник міг чогось навчитись у свого колеги чи керівника іншого підрозділу і навпаки.

Наша компанія також використовує японській підхід «kaizen». Це означає постійне вдосконалення. Людина, яка, наприклад, запропонує максимальну кількість нових ідей та втілить її разом зі своїми колегами, буде не просто помічена, але й винагороджена. Людину фактично фінансово підштовхують до того, аби вона якомога частіше проявляла креатив та не боялась бути ініціативною. Цей принцип варто взяти на озброєння всім керівникам, хто бажає поєднати спеціалістів з різних сфер та створити справді потужну команду, яка готова приймати сучасні виклики та досягати нових результатів.

Отримайте актуальні знання з прийняття фінансових рішень, управління корпоративною культурою, ефективного менеджменту команди, економіки для бізнесу тощо

Обирайте для себе актуальні курси програми МBA,
що стартують у вересні 2020