Нас поглинули: інструкція виживання для компанії та лідера

7 Лютого, 2020 5:13 pm

Олександра Сологуб, виконавчий директор ПрАТ “Ліктрави”, випускниця програми MBA Единбурзької бізнес-школи. За матеріалами авторської статті для медіа-ресурсу Ліга:Закон.

Фармацевтика це та галузь, якою наша країна має пишатися, але, на жаль, цього не робить. І це попри те, що фармацевтика в Україні відповідає світовим стандартам якості. Як на мене, коренем проблеми у цьому є чорний піар, який став звичним явищем як для фармацевтів, так і для лікарів. На світовому рівні фармацевтика це галузь, яка характеризується значними M&A процесами (злиття та поглинання), що не може не стосуватись  цієї галузі в Україні. Так, “Ліктрави” стали частиною великого світового холдингу.

 

Утім, як при цьому українській фармацевтичній компанії не втратити своє обличчя?

Новий виток історії

Уже декілька років я працюю топ-менеджером заводу “Ліктрави”, який є лідером ринку лікарських рослин. Завод існує ще з 20-х років минулого століття, а це більше ніж 90 років на ринку фармацевтики. За період своєї роботи тут я була свідком справді якісних трансформацій, які відбулися і досі тривають. Ймовірно, через те, що у 2011 році “Ліктрави” стали частиною “Martin Bauer Holding”, німецької компанії з переробки рослинної сировини. Адже це дозволило звичайному українському підприємству докорінно змінити підходи та технології у своїй роботі та вийти на світовий рівень, отримавши стандарт якості GMP.

 

Більше того, сьогодні ми працюємо над удосконаленням лабораторного контролю за сировиною, яку отримує підприємство для подальшої обробки. На практиці це означає, що кожну рослину перед її використанням ми маємо досконально перевірити на наявність комплексу хімічних сполук для того, щоб вона увійшла до складу ліків, провести контроль пестицидів, здійснити радіаційний контроль та загальний контроль безпеки. Для цього ми створюємо окрему лабораторію та докупаємо нове обладнання. І нашому підприємству в цьому плані дуже повезло, адже холдинг запустив програму переоснащення, завдяки якій прибуток компанії йде у “зміну обмундирування” компанії.

 

У такий спосіб заводу не тільки вдалося зберегти давні традиції фітотерапії, але й впроваджувати німецькі технології щодо контролю та очищенню рослинної сировини. Як результат свіже дихання і можливість скласти гідну конкуренцію на міжнародному ринку.

Коли тебе поглинув великий холдинг

Якщо підприємство викуповує великий іноземний холдинг, то треба бути готовим до певних незручностей. Зрештою, їх теж можна перетворити у можливості. Звісно, великий холдинг має свої правила гри, тому слід бути готовим приймати їх та пояснювати локальні особливості. Іноземні компанії, зазвичай, не розуміють способу ведення бізнесу всередині країни, але мають велику міжнародну експертизу та технологічний досвід. І саме тут себе має проявити лідер, який налагодить ці процеси.

Так само всередині компанії менеджмент може бути не готовим до введення нових стандартів роботи. Адже менеджмент дуже часто, навіть інколи впродовж поколінь, звикає до однієї моделі поведінки і моменти перегрупування чи оптимізації можуть дещо налякати. Тому лідерам компаній завжди треба знаходити точки компромісу, адже не будучи гнучким та чутливим до потреб своїх працівників, можна, з однієї сторони, втратити своїх працівників, їхній досвід, а з іншої – стати заручником застою компанії, так як мало хто хоче щось змінювати.

Але є певні суттєві переваги: зокрема будь-які підприємства, які належать до групи, насправді значно спокійніше переносять фінансові кризи, які досить періодично трапляються. Слід зазначити, частина собівартості наших продуктів це імпортна сировина, наприклад, евкаліпт не росте в Україні, а тому його нам потрібно імпортувати. Зміна курсу долара може вплинути на ціну закупки імпортних складових, однак це можна компенсувати за рахунок експортної складової бізнесу, особливо якщо це експорт в межах групи. Інколи холдинг навіть може поступитися своїм прибутком, аби допомогти своїм підприємствам вижити.

Інший момент це технології та підходи. Оскільки “Martin Bauer Holding” вже понад 100 років займається рослинною сировиною на міжнародному рівні, то передові технології постійно впроваджуються. Так, досить часто оновлюється список заборонених сполук, які не мають входити до складу тих чи інших лікарських рослин. Якщо ми досі були б невеликим підприємством в Україні, то навряд чи ми знали про це, а тому перевагою холдингу є знання та інновації.

Лідер, який веде за собою

Ключовим у процесі впровадження нових стандартів роботи, процесів та технологій під час купівлі підприємства великим холдингом стає його лідер. Без нього неможливо уявити, як і в якому напрямку буде далі розвиватися компанія. А ключовими для лідера є не тільки його soft-skills, можливість надихати та мотивувати своїх підлеглих, бути ідеологом та наставником, але, в першу чергу, його hard-skills. І тут йдеться про найбільшу цінність знання.

 

Коли я говорю про знання, то маю на увазі розуміння того, як влаштований бізнес зсередини маркетинг, бухгалтерія, HR та інші структури, з яких складається структура. І так важливо вміти говорити з лідерами напрямків однією мовою, бо саме це показник того, наскільки лідер глибоко занурюється у процеси створення нових та просування старих проектів. Знання у цьому випадку це суперсила для лідера.

 

І так, у фармацевтичному бізнесі я уже близько 20 років і ще жодного дня не пошкодувала, що завершила медичну практику (адже за освітою я медик). Бізнес дає більше викликів та можливостей стати кращою версією себе, досягати цілей і при цьому завжди залишатися в тонусі. Тут є динаміка. І саме поглиблені знання про цю динаміку я отримала на програмі MBA в Единбурзькій бізнес-школі. Тут програма MBA заточена не тільки та те, щоб долучити тебе до ефективної та успішної бізнес-спільноти та дати розуміння всіх soft-skills лідеру, але їй важливо дати тобі як лідеру цілісну “хардову” частину. Фактично разом з тюторами тут є змога вивчити справжню “біблію бізнесу”, а потім застосовувати її вже на своїх кейсах.

Замість висновків

В українському фармацевтичному бізнесі зараз спостерігаються дві основні тенденції. Перша, пов’язана із медреформою і спрямована на збільшення якості лікування людей. Вважаю, як і більшість, що це дуже правильний шлях, яким йде Україна і в перспективі це дасть змогу покращити і якість, і тривалість життя.

 

Інше зараз спостерігається значна консолідація аптечних мереж та падіння продажів на безрецептурні ліки. І якщо на Заході це питання вирішили законодавчо, то в Україні вирішення цієї проблеми парламент все відкладає. А це може мати досить негативні наслідки для ринку.